3 січня о 17:00 в Музеї Корсаків відбудеться відкриття виставки Анатолія Ганкевича «Ніч у раю»!
На подію вхід безкоштовний
Запрошуємо!
Запрошуємо!
м. Луцьк, вул. Корсака Івана, 1
КРЦ «Адреналін Сіті»
КРЦ «Адреналін Сіті»
«Ніч у раю»
Ідея проєкту зародилася у 2019 році з однієї фотографії, зробленої вночі в саду біля моєї студії. У цьому знімку мене вразив простір — космічна глибина осінніх дерев, які, здавалося, на очах перетворювалися на піксельні галактики всесвіту. Абстракція цього парадоксу захопила мене.
Зміст ніби лежав на поверхні: крони дерев, геометрично абстрактні, підкорялися своїй особливій логіці. Це була не класична фрактальна геометрія, а скоріше антигеометрія — загадкова структура, що балансувала між глибиною і площинністю, образністю і безпредметною абстракцією. Цей оксюморон — антигеометричний образ зоряного простору — нагадав мені хаос піксельних відблисків на морській гладі, де кожне віддзеркалення роздрібнює єдине, перетворюючи його на множинність.
Тільки дива мають сенс.
Так виник образ райського космічного саду всесвіту — місця, де народжуються і гинуть зорі.
Назва «Ніч у раю» з’явилася спонтанно, ніби ззовні, вже після початку війни, далеко від дому. Мене привабило співзвуччя слів і змістів. Сьогодні ця фраза звучить для мене так само контрастно, як «Війна і мир».
Проживши два роки в Європі, мої почуття і ставлення до моєї країни набули нового відтінку — ностальгічно-містичного. Образ ночі у раю став ідеальним символом для проєкту, який відображає особисті переживання і суспільне відчуття того, що відбувається у світі, і особливо в Україні.
Ідея проєкту зародилася у 2019 році з однієї фотографії, зробленої вночі в саду біля моєї студії. У цьому знімку мене вразив простір — космічна глибина осінніх дерев, які, здавалося, на очах перетворювалися на піксельні галактики всесвіту. Абстракція цього парадоксу захопила мене.
Зміст ніби лежав на поверхні: крони дерев, геометрично абстрактні, підкорялися своїй особливій логіці. Це була не класична фрактальна геометрія, а скоріше антигеометрія — загадкова структура, що балансувала між глибиною і площинністю, образністю і безпредметною абстракцією. Цей оксюморон — антигеометричний образ зоряного простору — нагадав мені хаос піксельних відблисків на морській гладі, де кожне віддзеркалення роздрібнює єдине, перетворюючи його на множинність.
Тільки дива мають сенс.
Так виник образ райського космічного саду всесвіту — місця, де народжуються і гинуть зорі.
Назва «Ніч у раю» з’явилася спонтанно, ніби ззовні, вже після початку війни, далеко від дому. Мене привабило співзвуччя слів і змістів. Сьогодні ця фраза звучить для мене так само контрастно, як «Війна і мир».
Проживши два роки в Європі, мої почуття і ставлення до моєї країни набули нового відтінку — ностальгічно-містичного. Образ ночі у раю став ідеальним символом для проєкту, який відображає особисті переживання і суспільне відчуття того, що відбувається у світі, і особливо в Україні.
