Автор: admin

На першому поверсі КРЦ «Адреналін Сіті» відкрили перше в Україні «SPAR Caffe».

У перші дні роботи до закладу завітало чимало людей: у зоні роздачі час від часу збирається велика черга, а затишна зала на 15 столиків постійно заповнена численними відвідувачами.

Сімейне кафе у форматі «бістро» – з лінією роздачі та частковим самообслуговуванням – пропонує відвідувачам широкий асортимент домашніх страв за демократичними цінами. Їжею можна посмакувати у закладі, або взяти з собою.

На перше тут можна скуштувати борщ, який обійдеться всього у 25 гривень. Також у «SPAR Caffe» – широкий вибір м’ясних страв та гарнірів: свинячий биток, фрикадельки, куряче філе в соусі, картопля фрі, плов, гречка з маслом та інші.

У новому кафе можна посмакувати і різними салатами. Порція олів’є чи салату з куркою та ананасами коштує 20 гривень. Дешевше обійдуться овочеві салати.

Також у «SPAR Caffe» працює комбо-меню – стандартні комбінації страв, які разом коштують дешевше, ніж за своїми звичайними цінами.

Як зазначив шеф-кухар закладу Ярослав Мішанков, у майбутньому в «SPAR Caffe» планують влаштовувати тематичні дні, додаючи до основного меню страви кухонь різних країн світу.

У новому кафе можна не тільки смачно пообідати, але і поласувати різноманітними десертами та випити чашку кави або чаю. В асортименті – вафлі зі згущеним молоком, торти «Наполеон», «Жіночі примхи», «Захер» та інші.

У компанії VolWest Group підвели підсумки року, що минає. Під час корпоративної зустрічі в КРЦ «Адреналін Сіті», кращих працівників року визначили номінаціях: Star Manager, Star Innovation Project, Star Social Project, Startup року та Volwest Star.

Юрій Каплюк, керівник боулінг-клубу «Адреналін Сіті» став одним із переможців у номінації Star Manager

У категорії «Крок до зірок» в номінації Star Social Project нагороду за проект «Арт-парк скульптур» отримала Катерина Михайлюк.

Кращою стартаперкою року стала Альбіна Освіцінська. Проект арт-хостелу «Адреналін» приніс їй перемогу у номінації Startup року.

Після урочистої частини новорічного свята у приміщенні МСУМКу показали виставу Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Лесі Українки «Ведмідь. Пропозиція» за п’єсою Антона Чехова.

Новорічний корпоратив працівників VolWest Group продовжився у святковій атмосфері з фуршетом, шампанським та дискотекою.

На білих стінах – картини ню. Колона в центрі зали невеликими перегородками розділяє новий ресторан на затишні зони. Відвідувачі кажуть, що це місце, де збуджує не тільки їжа.

Nu Lounge – ресторан-музей днями запрацював у приміщенні «Adrenalin City». Новий заклад вражає естетикою дизайну та гастрономії. Сучасний український живопис з колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків прикрашає стіни ресторану. На широких столах стоять бокали та красивий посуд. Поруч – меню.

Заклад пропонує всього 12 гастрономічних позицій, та більше трьохсот алкогольних. Винна карта ділиться на три цінові категорії. Але найголовніше, кажуть власники, – це правдива ціна. Адже пляшку хорошого вина в ресторані можна придбати за тією ж ціною, за якою його реалізують в супермаркеті.

Їжу тут готують з «наших» інгредієнтів, оригінально компонуючи їх у вишукані страви. Бренд-шеф закладу – Ярослав Мішанков, який навчався у Цезарь Рітз, Академії кулінарних мистецтв Швейцарії і який у свої 27 вже встиг попрацювати в ресторанах з зірками Мішлен.

За словами бренд-шефа, меню формували з максимально простих інгредієнтів. Вибір їжі також невеликий, адже, на думку Ярослава, розлоге меню тільки заважає сповна насолодитися їжею, адже люди втрачають концентрацію, коли довго щось обирають. Їжа, однак, не залишить нікого байдужим.

«Ми гратимемося з технікою подачі. Будуть прості страви з цікавими презентаціями: сухий лід, рідкий азот і таке інше», – розповідає Ярослав у вільний від приготувань час.

На вихідних відбулося технічне відкриття закладу. Колектив компанії «VolWest Group» першим оцінив цікаву кухню ресторану. Перші гості куштували різноманітні снеки, салати а також основні страви. Лосось, парфе з курячої печінки з томатним джемом, яловичі медальйони та багато іншого вперше опинилися на столах ресторану. Гості оцінювали кожну страву за кількома критеріями: текстура, смак, швидкість подачі, загальне враження.

Вразила всіх незвична подача страви, де за допомогою сухого льоду з тарілки витікав містичний туман.

«Контекст, в якому люди перебувають, – це не просто «пивнуха». Це естетичне середовище. І воно доповнюється естетичною гастрономією на найвищому рівні», – розповідає Ярослав.

«Ми також хочемо змінити культуру споживання алкоголю в Україні. Адже у нас домінує культура важкого алкоголю в той час, як у всьому цивілізованому світі – культура легкого. У нас тут вино в різних цінових категоріях, але за тими цінами, за якими воно в супермаркеті. Ми зробили своєрідний ф’южн: з одного боку у нас висока «мішленівська» кухня, висока естетика інтерєру, а з іншого – корисний (при споживанні у помірних кількостях) алкоголь за правдивими цінами», – каже бренд-шеф.

Офіційного відкриття закладу ще не було. Але  Nu Lounge ресторан-музей вже приймає гостей у приміщенні «Adrenalin City».

 

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків всередині грудня відбулась неординарна презентація виставкового проекту LYSISTRATA Ніни Мурашкіної.

У своєму творчому доробку мисткиня розповідає історії про жінок, розкриваючи теми тілесності, флірту, кохання та жорстокості, любові та насильства. У проектах художниці є автопортрети, оточені середньовічними мотивами, а міфологічне проходить обробку персонального осмислення й досвіду. Говорячи про інтонацію своїх робіт, Мурашкіна зауважує важливу роль іронії у поєднанні з тонкою естетикою.

Окрім живописних робіт «Лісістрата» включає композиції з чорних силуетів. Вирізані ножем, вони додають у проект елемент первісного й народного. Подібно до графічних малюнків на стінах печер або тіней біля вогнища, силуети нагадують про окрему реальність, яка є фіктивною, але несе в собі величезний міфологічний імпульс. Дистанція між печерою Платона і сучасними медіа, які створюють альтернативну реальність, звужується. Межа між художнім і реальним розмита. Про це, зокрема, свідчать цілком реальні сексуальні страйки XXI століття. Про це розповідає «Лісістрата» Мурашкіної. Колись вигадані Арістофаном жінки, які зупиняють воєнні походи, сьогодні звершують свої подвиги.

До слова, Лісістрата — героїня комедії Арістофана, яка проголошує сексуальний страйк проти війни між Афінами і Спартою. На тлі Акрополя вона закликає до боротьби за мир через відмову від сексуальних стосунків з чоловіками. За сюжетом давньогрецької п’єси чоловіки врешті складають зброю. У світ повертаються мир і любов.

З вітальним словом до присутніх звернулася керуючий партнер МСУМК Леся Корсак, а також вона подякувала художниці за цікаву співпрацю.

Довідково: Ніна Мурашкіна народилася у місті Донецьку, у родині інженерів. Контраст між сірою буденністю шахтарського міста на зламі епох та екзальтованим родинним оточенням залишив свій відбиток у свідомості майбутньої художниці.

Наразі Ніна Мурашкіна є однією з найвідоміших сучасних українських художниць в Україні і світі. Її роботи експонуються з 1999 року. Ніна Мурашкіна є учасницею великої кількості виставок в Україні та за кордоном. Твори знаходяться у приватних колекціях України, Австрії, Польщі, Росії, США, Франції, Японії, Німеччини, Канади, Іспанії, Італії, Чехії, Бельгії, Китаю.

15 грудня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків представили оновлену основну експозицію «Генеза сучасного українського мистецтва». Вона демонструє генезу сучасного українського мистецтва його витоки,  через тяглість та діалоги художників різних поколінь. Показує світовій спільноті актуальні мистецькі пошуки сучасних українських художників. До слова, для кожного із українських регіонів характерні свої традиції, своє минуле, свої ракурси бачення національних перспектив та культурно-художні стереотипи.

Експозиція підкреслює вагомість впливу локального історико-культурного та художнього досвіду на формування сучасного українського мистецтва. Аналіз його розвитку в Україні неможливий без урахування регіональних відмін­ностей, без співставлення різних практик, особливостей місцевого контексту.На виставці представлені Західний, Дніпровський, Одеський, Закарпатський, Київський, Харківський та Південно-східний осередки. 

Після вітального слова фундаторів музею Лесі та Віктора Корсаків, а також знаної мистецтвознавці Зої Навроцької  відбулась авторська ексклюзивна екскурсія від натхненниці музею Лесі Корсак.

• Оновилося багато творів. Близько 20 імен додалося. Звідки вони взялися? Музею вже майже півтора року. Ми проводили виставки і постійно змінювали експозиції на другому поверсі центрального залу Ґенези сучасного українського мистецтва. Після кожного проекту ми докуповували роботи, нам щось дарували, і колекція постійно збільшувалася. І воно все в сховищах було. У нас 4 сховища битком набиті були роботами, і ми зрозуміли, що треба якось ці роботи показати. Ми на певний час припинили проекти Ґенези, і зробили перестановку творів, зробили нову концепцію, щоб показати від учня до наставника тяглість поколінь. Зараз експозиція поділена на 7 осередків: західний, одеський, закарпатський, київський, південно-східний, харківський і дніпровський.

Також вона зазначиа, що окремо йде зала соцреалізму, адже він спільний для всіх цих осередків.

• Можна навіть зараз простежити схожі тенденції: люди намагаються під певну ідеологію підігнати мистецтво. Це ніколи не можна робити, тому що ми скотимося до того самого. Мистецтво має йти своїми законами, і ніякі політики на нього не мають впливати, – підсумувала майже півторагодинну екскурсію Леся Корсак.

Зараз на стінах Музею висять роботи Миколи Глущенка, Андрія Сологуба, Андрія та Петра Гуменюків, Ігоря Панчишина, Романа Яціва, Івана Турецького, Валентина Кирилкова та Валентини Івашків, Олега Парфьонова, Мирослава Ягоди та Якова Гніздовського, Олександра Завадовського, Олега Волошинова, Олександра Нем’ятого та інших.

Потому у залі актуального мистецтва відбувся концерт камерної музики MUSIC TEMPUS. Твори Й.С.Баха, Й.Брамса, Н.Паганіні, Ф.Крейслера, М.Равеля, К.Дебюссі, С.Рахманінова, М.Скорика виконували: Костянтин Лукинюк, скрипка (Україна/США) та Тетяна Павлiчук-Тишкевич, фортепiано (Україна).  Куратор: кандидат мистецтвознавства Лариса Ігнатова

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків цього разу ще більш незвична виставка: у центрі приміщення, що розділене стінами на три зони, стоїть велетенська куля, сформована зі зв’язаного між собою текстилю та кількох телевізорів. Праворуч стелю та стіну підпирають дивні конструкції, схожі на будівельні. Глибше у тій частин зали спрямовані промені світла вихоплюють із напівтемряви завосковані бляшанки, пружини та інший урбаністичний мотлох. На стінах міська графіка, а кілька екранів розмито показують різні частини Львова. Правий сектор приміщення виділили для трьох загадкових білих конусів різної висоти. На стіні праворуч від входу висить проштрикнута кількома сотнями голок військова форма.

Все це проект MEDIAHUMAN львівського митця Михайла Барабаша.

Привітала присутніх мистецтвознавиця Зоя Навроцька, яка розповіла про Михайла Барабаша як художника, що працює у найрізноманітніших напрямках.

Сам митець пояснює, що має потужну академічну освіту, на ґрунті якої він і наважився проводити такі сміливі мистецькі експерименти. Саме про це, каже художник, і говорить одна з інсталяцій проекту. На ній полотна, що їх майстер малював з 2006 до 2013 року. Вони нагромаджені одне на одне таким чином, що видається, ніби вони і справді підпирають стелю. Ще дві картини аналогічним чином служать опорою для музейної стіни. Це основа, без якої не було би мультимедійного мистецтва і проекту MEDIAHUMAN, впевнений автор.

Урбаністична серія із завоскованими бляшанками та розмитими відео демонструє міський простір, а також показує швидкоплинність життя у великому місті.

Особливу увагу глядачів привернув інтерактивний арт-об’єкт «Автопортрет». Ці на перший погляд дивні конуси всередині містили портрети Михайла Барабаша, стилізовані під трьох буддистських мапв, що ігнорують зло.

Автор розповів, що куля в центрі часто викликає асоціації з формою планети і таке інше. Наспарвді ж, каже художник, увага передовсям має бути зосереджена не на формі об’єкта, а на способі його творення. Це сотні вузлів, які сплітаються у химерну конструкцію, що тримається купи.

Проект можна буде подивитися до 15 грудня.